передоручити

передоручи́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. передоручити — див. передоручати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. передоручити — ПЕРЕДОРУЧИ́ТИ див. передоруча́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. передоручити — ПЕРЕДОРУЧИ́ТИ див. передоруча́ти. Словник української мови в 11 томах