перезва
I пер`езва-и, ж., діал.
Перегук.
II перезв`а-и, ж., етн.
Частина українського весільного обряду, звичай, за яким родичі молодої після першої шлюбної ночі йшли або їхали з відповідними обрядовими піснями на частування до хати молодого.
|| збірн. Учасники такого походу, поїздки.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перезва — перезва́ іменник жіночого роду частина українського весільного обряду Орфографічний словник української мови
- перезва — див. луна; переклик Словник синонімів Вусика
- перезва — ПЕРЕЗВА́¹, и, ж., діал. Перегук. Перезва перепілок; * Образно. Коли б перезва радісних сердець Моїм пісням назустріч полетіла (Л. Первомайський). ПЕРЕЗВА́², и́, ж., етн. Словник української мови у 20 томах
- перезва — ПЕРЕ́ЗВА, и, ж., діал. Перегук. *Образно. Коли б перезва радісних сердець Моїм пісням назустріч полетіла (Перв., II, 1958, 218). ПЕРЕЗВА́, и́... Словник української мови в 11 томах
- перезва — Перезва, -ви ж. Свадебный обрядъ: въ понедѣльникъ, послѣ первой брачной ночи, родственники новобрачной идутъ на угощеніе въ хату родителей жениха; при прохожденіи поютъ соотвѣтствующія пѣсни. Чуб. IV. 56. Маркев. 146. Щитайте, скільки душ у вас перезви. Словник української мови Грінченка