перечення

пере́чення

-я, с.

1》 Дія за знач. перечити.

2》 муз.Суперечність між звуком натурального ступеня в одному голосі та його альтерованою зміною в іншому голосі.

3》 муз. Прийом голосоведення, коли у різних голосах двох суміжних акордів зустрічаються звуки одного ступеня у хроматично зміненому вигляді.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перечення — пере́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. перечення — ПЕРЕ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. пере́чити. Соломіїне перечення дратувало раненого, і вона мусила згодитися з ним (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  3. перечення — ПЕРЕ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. пере́чити. Соломіїне перечення дратувало раненого, і вона мусила згодитися з ним (Коцюб., І, 1955, 359). Словник української мови в 11 томах