персоніфікований

персоніфіко́ваний

-а, -е, літ.

Дієприкм. пас. мин. ч. до персоніфікувати.

|| персоніфіковано, безос. присудк. сл.

Персоніфікована мова рідко — наділена індивідуальними рисами, індивідуалізована мова персонажів художніх творів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. персоніфікований — персоніфіко́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. персоніфікований — Персоніфіко́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. персоніфікований — ПЕРСОНІФІКО́ВАНИЙ, а, е, літ. Дієпр. пас. до персоніфікува́ти. Вірш “В коморі” [В. Кочевського] позначений алегоричністю: тут і “улесливий вівсюг” і “кукіль наляканий” – персоніфіковані образи ворогів пшеничного лану (із журн. Словник української мови у 20 томах
  4. персоніфікований — ПЕРСОНІФІКО́ВАНИЙ, а, е, літ. Дієпр. пас. мин. ч. до персоніфікува́ти. Вірш «В коморі» [В. Кочевського] позначений алегоричністю: тут і «улесливий вівсюг» і «кукіль наляканий» — персоніфіковані образи ворогів пшеничного лану (Вітч. Словник української мови в 11 томах