персоніфікований
персоніфіко́ваний
-а, -е, літ.
Дієприкм. пас. мин. ч. до персоніфікувати.
|| персоніфіковано, безос. присудк. сл.
Персоніфікована мова рідко — наділена індивідуальними рисами, індивідуалізована мова персонажів художніх творів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- персоніфікований — персоніфіко́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- персоніфікований — Персоніфіко́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- персоніфікований — ПЕРСОНІФІКО́ВАНИЙ, а, е, літ. Дієпр. пас. до персоніфікува́ти. Вірш “В коморі” [В. Кочевського] позначений алегоричністю: тут і “улесливий вівсюг” і “кукіль наляканий” – персоніфіковані образи ворогів пшеничного лану (із журн. Словник української мови у 20 томах
- персоніфікований — ПЕРСОНІФІКО́ВАНИЙ, а, е, літ. Дієпр. пас. мин. ч. до персоніфікува́ти. Вірш «В коморі» [В. Кочевського] позначений алегоричністю: тут і «улесливий вівсюг» і «кукіль наляканий» — персоніфіковані образи ворогів пшеничного лану (Вітч. Словник української мови в 11 томах