1. Великий тлумачний словник сучасної мови

першопрестольний

першопресто́льний

-а, -е, заст.

В якому був головний престол; який був найдавнішою столицею (про місто).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. першопрестольний — першопресто́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. першопрестольний — [першопреистол'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. першопрестольний — ПЕРШОПРЕСТО́ЛЬНИЙ, а, е, заст. В якому був головний престол; який був найдавнішою столицею (про місто). Повертаючись з Криму до Петербурга, Олександр II зупинився в першопрестольній столиці Москві (В. Канівець); // у знач. ім. Про місто Москва. Словник української мови у 20 томах
  4. першопрестольний — ПЕРШОПРЕСТО́ЛЬНИЙ, а, е, заст. В якому був головний престол; який був найдавнішою столицею (про місто). Словник української мови в 11 томах