печалувати
печа́лувати
-ую, -уєш, недок., діал.
1》 перех. Печалити.
2》 неперех. Печалитися, сумувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- печалувати — печа́лувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- печалувати — ПЕЧА́ЛУВАТИ, ую, уєш, недок., діал. 1. кого. Печалити. Це мене дуже печалувало. 2. Печалитися, сумувати. Як лягав [Антосьо] спати, то найгірш печалував, що не віддав груші (А. Свидницький). Словник української мови у 20 томах
- печалувати — ЗАСМУ́ЧУВАТИ (викликати смуток у кого-небудь, робити смутним когось), СМУТИ́ТИ, ПЕЧА́ЛИТИ, ПОТЬМА́РЮВАТИ, ОПЕЧА́ЛЮВАТИ рідше, ЖУРИ́ТИ рідше, РОЗСТРО́ЮВАТИ розм., ПЕЧА́ЛУВАТИ діал., ОСМУ́ЧУВАТИ рідко; ПРИСМУ́ЧУВАТИ (трохи). — Док. Словник синонімів української мови
- печалувати — ПЕЧА́ЛУВАТИ, ую, уєш, недок., діал. 1. перех. Печалити. Це мене дуже печалувало. 2. неперех. Печалитися, сумувати. Як лягав [Антосьо] спати, то найгірш печалував, що не віддав груші (Свидн., Люборацькі, 1955, 142). Словник української мови в 11 томах
- печалувати — Печалувати, -лую, -єш гл. = печалуватися. Як лягав спати, то найгірш печалував, що не віддав груші. Св. Л. 207. Словник української мови Грінченка