печінковий

печі́нковий

-а, -е.

1》 Прикм. до печінка.

|| Який здійснюється печінкою.

|| Вигот. з печінки. Печінковий паштет.

2》 Власт. хворому на печінку.

Печінкова недостатність — порушення функцій печінки, що супроводжується нервово-психічними розладами.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. печінковий — печі́нковий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. печінковий — ПЕЧІ́НКОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до печі́нка. Печінкова клітина, розмножуючись, може дати тільки подібну до себе за формою і фізіологічним значенням печінкову клітину (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. печінковий — ПЕЧІ́НКОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до печі́нка. Печінкова клітина, розмножуючись, може дати тільки подібну до себе за формою і фізіологічним значенням печінкову клітину (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 182); // Який здійснюється печінкою. Словник української мови в 11 томах