печінковий
печі́нковий
-а, -е.
1》 Прикм. до печінка.
|| Який здійснюється печінкою.
|| Вигот. з печінки. Печінковий паштет.
2》 Власт. хворому на печінку.
Печінкова недостатність — порушення функцій печінки, що супроводжується нервово-психічними розладами.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- печінковий — печі́нковий прикметник Орфографічний словник української мови
- печінковий — ПЕЧІ́НКОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до печі́нка. Печінкова клітина, розмножуючись, може дати тільки подібну до себе за формою і фізіологічним значенням печінкову клітину (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- печінковий — ПЕЧІ́НКОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до печі́нка. Печінкова клітина, розмножуючись, може дати тільки подібну до себе за формою і фізіологічним значенням печінкову клітину (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 182); // Який здійснюється печінкою. Словник української мови в 11 томах