печінковий
ПЕЧІ́НКОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до печі́нка.
Печінкова клітина, розмножуючись, може дати тільки подібну до себе за формою і фізіологічним значенням печінкову клітину (з наук. літ.);
Найменування жовтяниця, печіночник, печінкове зілля також пов'язані з лікувальними властивостями трави, якими лікують печінкові хвороби (з наук. літ.);
// Який здійснюється печінкою.
Редукція печінкового кровотворення починається з першого дня життя новонародженої тварини і закінчується до сьомого дня (з наук. літ.);
// Вигот. з печінки.
Печінковий паштет.
2. Власт. хворому на печінку.
Бліде, з жовтими печінковими плямами обличчя Доцьки здається ще мізернішим від великої, по-молодицьки пов'язаної, чорної, у червоні косиці, хустки (Ірина Вільде).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- печінковий — печі́нковий прикметник Орфографічний словник української мови
- печінковий — -а, -е. 1》 Прикм. до печінка. || Який здійснюється печінкою. || Вигот. з печінки. Печінковий паштет. 2》 Власт. хворому на печінку. Печінкова недостатність — порушення функцій печінки, що супроводжується нервово-психічними розладами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- печінковий — ПЕЧІ́НКОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до печі́нка. Печінкова клітина, розмножуючись, може дати тільки подібну до себе за формою і фізіологічним значенням печінкову клітину (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 182); // Який здійснюється печінкою. Словник української мови в 11 томах