печінка

ПЕЧІ́НКА, и, ж.

1. Внутрішній орган людини та хребетних і деяких безхребетних тварин – залоза, що виробляє жовч, а також відіграє важливу роль у загальному обміні речовин організму.

Печінка – найбільша залоза людського тіла. Вона займає правий верхній кут живота (з навч. літ.);

В печінці кашалота, що важить близько 400 кілограмів, міститься стільки ж вітамінів, скільки у 100 тоннах вершкового масла або у п'яти мільйонах штук яєць (з наук.-попул. літ.);

Поправляюсь потроху, серце і печінка стали меншими, пульс добрий, краще їм (М. Коцюбинський);

До лиха я набув болячок за життя: печінка дошкуляла, ревматизм нагадував про льодовий океан (І. Муратов);

// Цей орган деяких тварин і птахів як продукт харчування.

Надя, .. насипаючи суп у тарілку братові, спиталася, чи він любить курячу печінку (А. Кримський);

Для кого ж то й пиріжечки з печінкою?.. Не сама ж вона їх поїсть (І. Микитенко).

2. тільки мн. печінки́, но́к, розм. Взагалі про внутрішні органи; нутрощі.

– Так замерз у тій гаспидській чорній, що трохи душі не витрясло, аж печінки підкидаються... (Панас Мирний);

Залізла [Андрієві] колька у груди, вчепився кашель. Печінки вивертало, по ночах ніхто спати не міг (М. Коцюбинський).

△ Циро́з печі́нки див. циро́з.

◇ Бра́ти / взя́ти за печінки́ див. бра́ти;

Виверта́ти / ви́вернути печінки́ див. виверта́ти;

Ви́трясти / витряса́ти печінки́ див. витряса́ти;

Відби́ти (надсади́ти) бе́бехи (печінки́) див. відбива́ти;

В'ї́стися / в'їда́тися в печінки́ див. в'їда́тися;

Добира́тися / добра́тися до [са́мих] печіно́к (до живо́го) див. добира́тися¹;

Допіка́ти (дошкуля́ти, дійма́ти і т. ін.) / допекти́ (дошку́лити, дійня́ти і т. ін.) до живи́х печіно́к (до живо́го, до [живо́го] се́рця і т. ін.) див. допіка́ти;

Дохо́дити / дійти́ до живо́го (до [сами́х (живи́х)] печіно́к) див. дохо́дити;

Здоро́в (здоро́вий, здоро́ва і т. ін.) на печі́нку див. здоро́вий;

Лі́зти в печінки́ див. лі́зти;

На се́рці (за печі́нку) шкря́бає див. шкря́бати;

Пекти́ в са́мі печінки́ див. пекти́;

Пробира́ти / пробра́ти до печіно́к див. пробира́ти;

Сиді́ти / засі́сти в печінка́х див. сиді́ти;

Сто (сто сот, ти́сячу) крот [боля́чок] у печінки́ див. сто;

Тря́сця йому́ (тобі́, їй і т. ін.) в печінки́ (в печі́нку, в пуп, в бік і т. ін.), див. тря́сця;

Тя́гне за живі́т (за печінки́, рідко за печі́нку) див. тягти́;

(1) Як (мов, на́че і т. ін.) на печінки́, зі сл. крича́ти. – дуже сильно.

Кричить наче на печінки (прислів'я).