пискавка
пи́скавка
-и, ж.
1》 Дитяча іграшка, що утворює пискливі звуки.
2》 розм. Верескливе немовля.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пискавка — пи́скавка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- пискавка — ПИ́СКАВКА, и, ж. Дитяча іграшка, яка утворює пискливі звуки. При дифтерії, скарлатині і т. д. заразний чинник може передаватись через дитячі іграшки, особливо ті, що їх діти беруть в рот (свистки, пискавки та ін.) (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- пискавка — ПИ́СКАВКА, и, ж Дитяча іграшка, яка утворює пискливі звуки. При дифтерії, скарлатині і т. д. заразний чинник може передаватись через дитячі іграшки, особливо ті, що їх діти беруть в рот (свистки, пискавки та ін.) (Підручник дезинф., 1953, 53). Словник української мови в 11 томах
- пискавка — Пискавка, -ки ж. 1) Пищалка. 2) Крикливое дитя. Словник української мови Грінченка