пискавка

пи́скавка

-и, ж.

1》 Дитяча іграшка, що утворює пискливі звуки.

2》 розм. Верескливе немовля.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пискавка — пи́скавка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пискавка — ПИ́СКАВКА, и, ж. Дитяча іграшка, яка утворює пискливі звуки. При дифтерії, скарлатині і т. д. заразний чинник може передаватись через дитячі іграшки, особливо ті, що їх діти беруть в рот (свистки, пискавки та ін.) (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. пискавка — ПИ́СКАВКА, и, ж Дитяча іграшка, яка утворює пискливі звуки. При дифтерії, скарлатині і т. д. заразний чинник може передаватись через дитячі іграшки, особливо ті, що їх діти беруть в рот (свистки, пискавки та ін.) (Підручник дезинф., 1953, 53). Словник української мови в 11 томах
  4. пискавка — Пискавка, -ки ж. 1) Пищалка. 2) Крикливое дитя. Словник української мови Грінченка