пискавка
ПИ́СКАВКА, и, ж Дитяча іграшка, яка утворює пискливі звуки.
При дифтерії, скарлатині і т. д. заразний чинник може передаватись через дитячі іграшки, особливо ті, що їх діти беруть в рот (свистки, пискавки та ін.) (Підручник дезинф., 1953, 53).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пискавка — пи́скавка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- пискавка — -и, ж. 1》 Дитяча іграшка, що утворює пискливі звуки. 2》 розм. Верескливе немовля. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пискавка — ПИ́СКАВКА, и, ж. Дитяча іграшка, яка утворює пискливі звуки. При дифтерії, скарлатині і т. д. заразний чинник може передаватись через дитячі іграшки, особливо ті, що їх діти беруть в рот (свистки, пискавки та ін.) (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- пискавка — Пискавка, -ки ж. 1) Пищалка. 2) Крикливое дитя. Словник української мови Грінченка