1. Великий тлумачний словник сучасної мови

письмовник

письмо́вник

-а, ч., заст.

Збірник зразків для листування.

|| У 18 ст. – довідник для самоосвіти з мови і літератури.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. письмовник — письмо́вник іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. письмовник — ПИСЬМО́ВНИК, а, ч., заст. Збірник зразків для листування. [Маруся:] Вася мені вчора про неї так сказав: “Знаєш, Марусю, Катя, звичайно, нецікава особа, але листи пише гарні”. А я йому й кажу: “Що ж, Васю, може, у неї письмовник є...” (О. Словник української мови у 20 томах
  3. письмовник — ПИСЬМО́ВНИК, а, ч., заст. Збірник зразків для листування. [Маруся:] Вася мені вчора про неї так сказав: «Знаєш, Марусю, Катя, звичайно, нецікава особа, але листи пише гарні». А я йому й кажу: «Що ж, Васю, може, у неї письмовник є…» (Корн. Словник української мови в 11 томах