пиховитий
пихови́тий
-а, -е.
Сповнений пихи (у 1, 3 знач.).
|| Який відзначається пихатістю.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пиховитий — пихови́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- пиховитий — див. пихатий Словник синонімів Вусика
- пиховитий — ПИХОВИ́ТИЙ, а, е. Сповнений пихи (у 1, 3 знач.). Юра стикається то з пиховитими, зарозумілими дітьми “місцевої аристократії”, то з “кухарчиними синами”, яким заказано шлях до навчання в гімназії (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- пиховитий — ЗАРОЗУМІ́ЛИЙ (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від інших), ГО́РДИЙ, ГОРДОВИ́ТИЙ, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ, БУНДЮ́ЧНИЙ підсил., ПИХА́ТИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ підсил., ЧВАНЛИ́ВИЙ підсил., СПЕСИ́ВИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- пиховитий — ПИХОВИ́ТИЙ, а, е. Сповнений пихи (у 1, 3 знач.). Юра стикається то з пиховитими, зарозумілими дітьми «місцевої аристократії», то з «кухарчиними синами», яким заказано шлях до навчання в гімназії (Іст. укр. літ. Словник української мови в 11 томах