1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пишатися

пиша́тися

-аюся, -аєшся, недок.

1》 Відчувати гордість за кого-небудь, бути сповненим гордості за щось; гордитися.

|| Відчувати внутрішнє задоволення.

|| Мати втіху або насолоду з чого-небудь; розкошувати, втішатися.

2》 Буйно рости, квітнути, розцвітати.

|| у сполуч. зі сл. краса, здоров'я, сила і т. ін. Бути в розквіті краси, здоров'я, сили і т. ін.

|| Бути на піднесенні; відзначатися заможністю і т. ін.; процвітати.

3》 Мати надзвичайно привабливий вигляд, вирізнятися чимось красивим, приємним і т. ін.

|| Вирізнятися своєю красою, привертати увагу (про будівлю, місцевість і т. ін.)

4》 Відчуваючи свою зверхність, виявляти її в поведінці, виразі обличчя і т. ін.; бути пихатим, зазнаватися.

|| Поводити себе манірно, кокетливо і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пишатися — (велично носити себе) величатися, гоноруватися, бундючитися, гоноруватися// високо літати, любуватися собою. Словник синонімів Полюги
  2. пишатися — пиша́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. пишатися — Величатися, гордувати, високо літати <�нестися>, гонорувати, вдаватися в пиху, сповнюватися гордощів, жм. заноситися, задирати носа, дерти кирпу... Словник синонімів Караванського
  4. пишатися — див. чванитися Словник синонімів Вусика
  5. пишатися — [пиешатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  6. пишатися — ПИША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. Відчувати гордість за кого-небудь, бути сповненим гордості за щось; гордитися. Похмурий Стьопа Шемшура міг пишатися своєю колишньою ученицею (О. Словник української мови у 20 томах
  7. пишатися — БУНДЮ́ЧИТИСЯ (триматися, поводитися зарозуміло, намагаючись підкреслити свою зверхність, значущість), ПИНДЮ́ЧИТИСЯ розм., ПРИ́НДИТИСЯ розм., ІНДИ́ЧИТИСЯ розм.; ПИША́ТИСЯ, ВЕЛИЧА́ТИСЯ, ГОРДУВА́ТИ, ГОРДИ́ТИСЯ розм., ГОНОРУВА́ТИ рідше, ГОНОРИ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  8. пишатися — ПИША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. Відчувати гордість за кого-небудь, бути сповненим гордості за щось; гордитися. Похмурий Стьопа Шемшура міг пишатися своєю колишньою ученицею (Донч. Словник української мови в 11 томах
  9. пишатися — Пишатися, -шаюся, -єшся гл. Гордиться. Ляхи мусять пишатись тим, що принадили до свого культурного гурту таких руських людей, як Замойські та Жовковські. К. ХП. 65. Иногда: важничать. Пишається, як корова в хомуті. Ном. 2) Красоваться. Ще на Україні веселі і вольнії пишались села. Шевч. 242. Словник української мови Грінченка