повезений
пове́зений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до повезти 1).
|| повезено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повезений — пове́зений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- повезений — ПОВЕ́ЗЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до повезти́ 1; // пове́зено, безос. пред. Поза селом, поза селом Та повезено сіно. А десь моє серденятко Вечеряти сіло (з народної пісні); Аж ось вгляділи одрадяни, що машину повезено у двір (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- повезений — ПОВЕ́ЗЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повезти́ 1; // пове́зено, безос. присудк. сл. Поза селом, поза селом Та повезено сіно. А десь моє серденятко Вечеряти сіло (Укр.. лір. пісні, 1958, 87); Аж ось вгляділи одрадяни, що машину повезено у двір (Мирний, IV, 1955, 245). Словник української мови в 11 томах