повезений

ПОВЕ́ЗЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до повезти́ 1;

// пове́зено, безос. пред.

Поза селом, поза селом Та повезено сіно. А десь моє серденятко Вечеряти сіло (з народної пісні);

Аж ось вгляділи одрадяни, що машину повезено у двір (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повезений — пове́зений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. повезений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повезти 1). || повезено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повезений — ПОВЕ́ЗЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повезти́ 1; // пове́зено, безос. присудк. сл. Поза селом, поза селом Та повезено сіно. А десь моє серденятко Вечеряти сіло (Укр.. лір. пісні, 1958, 87); Аж ось вгляділи одрадяни, що машину повезено у двір (Мирний, IV, 1955, 245). Словник української мови в 11 томах