поведінка

ПОВЕДІ́НКА, и, ж.

1. Сукупність чиїх-небудь дій і вчинків; спосіб життя.

Вернувшись додому [з пансіону], Настуся одразу здивувала усіх усім: і своєю занадто вже вольною паризькою поведінкою, і своїми різкими манерами (І. Нечуй-Левицький);

Про його поведінку генерал дуже добре знав, але тримав коло себе за ретельність (Григорій Тютюнник);

// Певні дії, вчинки взагалі.

Неначе збагнувши незручність своєї поведінки, пустив [Захар Билина] спинку крісла, рвучко підвівся (Іван Ле);

– Як сповідач, кажу тобі, пане: сідай і вислухай мене спокійно, бо від твоєї необміркованої поведінки може похитнутися справа святої церкви і навіть республіки (З. Тулуб);

* Образно. Хорошко придивлявся тепер не до роботи Михайла Гнатовича, а до поведінки металу в глибокому шві (В. Собко);

// Уміння поводити себе відповідно до встановлених правил.

Його не злякались. Більше того, йому нагадали про норми поведінки, обов'язкової й для головного інженера (Ю. Шовкопляс);

Оцінка з поведінки;

// Реакція організму на яке-небудь подразнення або вплив чогось.

Поведінка майже всіх тварин залежить у тій чи іншій мірі від погоди (з наук.-попул. літ.).

2. Функціонування (автоматичних пристроїв).

Теорія поведінки автоматів.

3. розм. Те саме, що зви́чай 2.

[Юхим:] Не соромся, молодице, в нас така поведінка: чи роблять, чи не роблять, а більше того, що цілуються (С. Васильченко).

4. заст. Мода.

[Хуса:] Ти ж сама либонь того не знаєш, яка тепера [тепер] поведінка в Римі на за́чіски (Леся Українка).

△ (1) Вікти́мна поведі́нка – легковажні, аморальні або протиправні дії потерпілого, що стали приводом для скоєння злочину.

Порушення потерпілим правил дорожнього руху виступає як реалізована віктимна поведінка (з газ.);

(2) Девіа́нтна (відхильна́) поведі́нка – поведінка індивіда або групи, яка не відповідає загальноприйнятим нормам, внаслідок чого відбувається порушення цих норм.

У наукових дослідженнях поведінки неповнолітніх використовують дефініцію відхильної, або девіантної, поведінки (з наук. літ.);

Відмова від рідної мови в рідній країні – чи то при написанні книжок, чи то в побутових розмовах – є різновидом культурно небезпечної, девіантної поведінки (із журн.).

◇ Жі́нка легко́ї поведі́нки <�Ву́лична жі́нка (рідко ді́вка)> див. жі́нка;

(3) Стра́усова поведі́нка (полі́тика і т. ін.) – намагання не втручатися в дійсність, не помічати її.