1. Словник із соціальної роботи

поведінка

Характерна живим істотам адаптивна взаємодія з середовищем, опосередкована психічною та руховою активністю. Поведінка людини – заснована на природних передумовах, але соціально зумовлена, знаково (понятійно) – опосередкована система дій, направлених на задоволення певних потреб. Вчинок – соціально значима дія.

англ. behaviour; нім. Verhalten n -s; угор. viselkedés / magaviselet; рос. поведение.

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поведінка — (чиїсь вчинки) поводження, манери, дії, діал. поступування. Словник синонімів Полюги
  2. поведінка — поведі́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. поведінка — Поводження, мн. манери, ж. поведенція, г. поступовання, заховання; ФР. мода. Словник синонімів Караванського
  4. поведінка — див. звичай Словник синонімів Вусика
  5. поведінка — [повеид’інка] -нкие, д. і м. -н'ц'і Орфоепічний словник української мови
  6. поведінка — -и, ж. 1》 Сукупність чиїх-небудь дій і вчинків; спосіб життя. || Певні дії, вчинки взагалі. || Уміння поводити себе відповідно до встановлених правил. Оцінка з поведінки. || Реакція організму на яке-небудь подразнення або вплив чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. поведінка — Поведі́нка, -нки, -нці; -ді́нки, -нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. поведінка — ПОВЕДІ́НКА, и, ж. 1. Сукупність чиїх-небудь дій і вчинків; спосіб життя. Вернувшись додому [з пансіону], Настуся одразу здивувала усіх усім: і своєю занадто вже вольною паризькою поведінкою, і своїми різкими манерами (І. Словник української мови у 20 томах
  9. поведінка — ПОВЕДІНКА — процес зміни станів певної речі або істоти, що відповідає їхній внутрішній природі як цілому. Важливою для загального осмислення поняття... Філософський енциклопедичний словник
  10. поведінка — ДІЯ́ЛЬНІСТЬ (органів, частин живого організму, механізмів тощо), ФУ́НКЦІЯ, ФУНКЦІОНУВА́ННЯ, РОБО́ТА розм., ПОВЕДІ́НКА розм. Вища нервова діяльність; Порушення функцій залоз внутрішньої секреції; Приємно було ступати по твердій стежці... Словник синонімів української мови
  11. поведінка — ПОВЕДІ́НКА, и, ж. 1. Сукупність чиїх-небудь дій і вчинків; спосіб життя. Вернувшись додому [з пансіону], Настуся одразу здивувала усіх усім: і своєю занадто вже вольною паризькою поведінкою, і своїми різкими манерами (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  12. поведінка — Поведінка, -ки ж. = поведенція. Чи й у вас, як у нас, така поведінка: за копійку сто парубків, за сто рублів дівка. Грин. III. 649. Така у нас поведінка, що мусять підпарубочі ватажним парубкам коней подати. Федьк. Словник української мови Грінченка