поведінка
поведі́нка
-и, ж.
1》 Сукупність чиїх-небудь дій і вчинків; спосіб життя.
|| Певні дії, вчинки взагалі.
|| Уміння поводити себе відповідно до встановлених правил. Оцінка з поведінки.
|| Реакція організму на яке-небудь подразнення або вплив чогось.
Жінка легкої поведінки — повія.
2》 Функціонування (автоматичних пристроїв). Теорія поведінки автоматів.
3》 розм. Те саме, що звичай 2).
4》 заст. Мода.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поведінка — (чиїсь вчинки) поводження, манери, дії, діал. поступування. Словник синонімів Полюги
- поведінка — поведі́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- поведінка — Характерна живим істотам адаптивна взаємодія з середовищем, опосередкована психічною та руховою активністю. Поведінка людини – заснована на природних передумовах, але соціально зумовлена, знаково (понятійно) – опосередкована система дій... Словник із соціальної роботи
- поведінка — Поводження, мн. манери, ж. поведенція, г. поступовання, заховання; ФР. мода. Словник синонімів Караванського
- поведінка — див. звичай Словник синонімів Вусика
- поведінка — [повеид’інка] -нкие, д. і м. -н'ц'і Орфоепічний словник української мови
- поведінка — Поведі́нка, -нки, -нці; -ді́нки, -нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поведінка — ПОВЕДІ́НКА, и, ж. 1. Сукупність чиїх-небудь дій і вчинків; спосіб життя. Вернувшись додому [з пансіону], Настуся одразу здивувала усіх усім: і своєю занадто вже вольною паризькою поведінкою, і своїми різкими манерами (І. Словник української мови у 20 томах
- поведінка — ПОВЕДІНКА — процес зміни станів певної речі або істоти, що відповідає їхній внутрішній природі як цілому. Важливою для загального осмислення поняття... Філософський енциклопедичний словник
- поведінка — ДІЯ́ЛЬНІСТЬ (органів, частин живого організму, механізмів тощо), ФУ́НКЦІЯ, ФУНКЦІОНУВА́ННЯ, РОБО́ТА розм., ПОВЕДІ́НКА розм. Вища нервова діяльність; Порушення функцій залоз внутрішньої секреції; Приємно було ступати по твердій стежці... Словник синонімів української мови
- поведінка — ПОВЕДІ́НКА, и, ж. 1. Сукупність чиїх-небудь дій і вчинків; спосіб життя. Вернувшись додому [з пансіону], Настуся одразу здивувала усіх усім: і своєю занадто вже вольною паризькою поведінкою, і своїми різкими манерами (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- поведінка — Поведінка, -ки ж. = поведенція. Чи й у вас, як у нас, така поведінка: за копійку сто парубків, за сто рублів дівка. Грин. III. 649. Така у нас поведінка, що мусять підпарубочі ватажним парубкам коней подати. Федьк. Словник української мови Грінченка