поведінка

ДІЯ́ЛЬНІСТЬ (органів, частин живого організму, механізмів тощо), ФУ́НКЦІЯ, ФУНКЦІОНУВА́ННЯ, РОБО́ТА розм., ПОВЕДІ́НКА розм. Вища нервова діяльність; Порушення функцій залоз внутрішньої секреції; Приємно було ступати по твердій стежці, відчувати роботу тугих мускулів ніг (М. Коцюбинський); Хорошко придивлявся тепер не до роботи Михайла Гнатовича, а до поведінки металу в глибокому шві (В. Собко). — Пор. 2. ді́яти.

МО́ДА (недовготривале панування в суспільстві певних смаків, що виявляється в зовнішніх формах побуту, особливо в одязі), ПОВЕДЕ́НЦІЯ розм., ПОВЕДІ́НКА заст. Тут багато аристократії з різних країн: герцоги, князі, барони, графи, принци — жити в Парижі стало модою (М. Слабошпицький); (Хуса:) Ти ж сама либонь того не знаєш, яка тепера поведінка в Римі на зачіски (Леся Українка).

ПОВЕДІ́НКА (сукупність чиїх-небудь вчинків, спосіб життя певної людини, людей), ДІ́Ї, ДІ́ЯННЯ, ПОВО́ДЖЕННЯ, ПОЗИ́ЦІЯ розм., РЕ́ЧІ розм., ПОСТУПУВА́ННЯ діал., ПОСТУ́ПКИ діал., ПОВЕ́ДЕННЯ діал.; МАНЕ́РИ, ОБХО́ДЖЕННЯ розм., ОБХО́ДИНИ розм., ПОЛІ́ТИКА розм. (поведінка людини в товаристві, щодо інших людей). Провідати сина їй дозволено було лише згодом, коли він відбуде карантин та своєю поведінкою заслужить право на зустріч з матір'ю (О. Гончар); Коли ми здійсним наші мрії, Батьки в могилах будуть спать, Але їх прах і славні дії Зумієм ми ушанувать (М. Вороний); Прийдешнє за нами, за нашим способом життя і діянням (О. Левада); Я й досі ціную витриманість високого режисера і його шляхетне поводження (Ю. Яновський); Якби Ольошка й справді виклав свої переконання, якби він захищав свій вчинок, тоді б усі розпалились, почали б йому доводити помилковість його позиції, необдуманість вчинку (Є. Гуцало); — А красти?! Так чесні люди не роблять! Ти собі поміркуй: за такі речі тебе всюди вигнали б, і ти, скитаючись на чужині, пропав би (М. Коцюбинський); Тілько того можна вважати розумним чоловіком, хто добрими ділами, працею і чесним поступуванням здобуває собі вічну надгороду і добру пам'ять у людей по смерті (І. Франко); Поступки ваші всі не божі; Ви (боги) на сутяжників похожі І раді мордовать людей (І. Котляревський); З поведення Тодорики вона заключила, що він постановив невідмінно засватати її доньку, і що вона може лагодити для неї віно (О. Кобилянська); Своєю фігурою, манерами, своїм вмінням поводитись з людьми.. — Сусана Уласівна була більше схожа не на сільську матушку, а на паню (І. Нечуй-Левицький); В тій пісні.. висказано все, що давило народ: і праця на панів та варти вночі, і нелюдське обходження панських економів (І. Франко); Що саме дівчина мала на увазі, Ройкер не збагнув. Але те, що вона своїми привітними обходинами допомагала йому виконувати доручення полковника, його цілком задовольняло (І. Ле); Лікар каже, що в мене нічого небезпечного нема, а трактує мене наче дуже хвору.. Я сеї політики не розумію, та вже мушу слухати, коли сюди заїхала (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поведінка — (чиїсь вчинки) поводження, манери, дії, діал. поступування. Словник синонімів Полюги
  2. поведінка — поведі́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. поведінка — Характерна живим істотам адаптивна взаємодія з середовищем, опосередкована психічною та руховою активністю. Поведінка людини – заснована на природних передумовах, але соціально зумовлена, знаково (понятійно) – опосередкована система дій... Словник із соціальної роботи
  4. поведінка — Поводження, мн. манери, ж. поведенція, г. поступовання, заховання; ФР. мода. Словник синонімів Караванського
  5. поведінка — див. звичай Словник синонімів Вусика
  6. поведінка — [повеид’інка] -нкие, д. і м. -н'ц'і Орфоепічний словник української мови
  7. поведінка — -и, ж. 1》 Сукупність чиїх-небудь дій і вчинків; спосіб життя. || Певні дії, вчинки взагалі. || Уміння поводити себе відповідно до встановлених правил. Оцінка з поведінки. || Реакція організму на яке-небудь подразнення або вплив чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. поведінка — Поведі́нка, -нки, -нці; -ді́нки, -нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. поведінка — ПОВЕДІ́НКА, и, ж. 1. Сукупність чиїх-небудь дій і вчинків; спосіб життя. Вернувшись додому [з пансіону], Настуся одразу здивувала усіх усім: і своєю занадто вже вольною паризькою поведінкою, і своїми різкими манерами (І. Словник української мови у 20 томах
  10. поведінка — ПОВЕДІНКА — процес зміни станів певної речі або істоти, що відповідає їхній внутрішній природі як цілому. Важливою для загального осмислення поняття... Філософський енциклопедичний словник
  11. поведінка — ПОВЕДІ́НКА, и, ж. 1. Сукупність чиїх-небудь дій і вчинків; спосіб життя. Вернувшись додому [з пансіону], Настуся одразу здивувала усіх усім: і своєю занадто вже вольною паризькою поведінкою, і своїми різкими манерами (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  12. поведінка — Поведінка, -ки ж. = поведенція. Чи й у вас, як у нас, така поведінка: за копійку сто парубків, за сто рублів дівка. Грин. III. 649. Така у нас поведінка, що мусять підпарубочі ватажним парубкам коней подати. Федьк. Словник української мови Грінченка