1. Словник синонімів української мови

повезти

ЩАСТИ́ТИ безос. кому (складатися щасливо, успішно), ТАЛАНИ́ТИ, ВЕЗТИ́, ВДАВА́ТИСЯ (УДАВА́ТИСЯ), ФОРТУ́НИТИ, ВЕСТИ́СЯ розм., ІТИ́СЯ (ЙТИ́СЯ) розм., ЩАСТИ́ТИСЯ розм., ПЛУ́ЖИТИ розм. рідко, ДОБРИ́ТИСЯ діал., ПАЙДИ́ТИ діал. — Док.: пощасти́ти, поталани́ти, повезти́, підвезти́, вда́тися (уда́тися), пофорту́нити, повести́ся, піти́ся, пощасти́тися розм. рідше. Жили (хлопці) .. у дружбі, в мирі. Взагалі, як кажуть, їм щастило (П. Дорошенко); Не кожному таланить до неї (квітки едельвейс) добратись (з газети); Іван усе програвав і сердивсь; Каленикові везло: йшла раз у раз карта (М. Коцюбинський); Боролися ви один з одним, і.. тішилися, коли одному удавалося побороти другого (Г. Хоткевич); Іще не вдавалось нікому отак переплисти ріку (М. Упеник); — Гарного маєте, братова, сина. А мені не фортунить на сина, — з жалем говорить (Мирон) до Галі (М. Стельмах); Коли не ведеться, то й курка не несеться (прислів'я); Який той Тимошко щасливий! Йому все йдеться! Все йому йде в руку! (І. Нечуй-Левицький); Досі в Бориславі йому щастилося: він надибав на кілька багатих жил воску (І. Франко); Не плужило йому якось: чи скотину заведе, чи свининку, .. — гляди й подохне або вовк поїсть (збірник "Україна сміється"); Таки мені не добриться: .. поковзнулась і впала (Словник Б. Грінченка); Йому не пайдить на коні, а на воли пайдить найбільше (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повезти — повезти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повезти — [повеизти] -зу, -зеш, -зеимо, -зеите; мин. поув'із, -веизла; нак. -зи, -з'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. повезти — Повезти, пощастити, поталанити Дієслово повезти має свої синоніми пощастити («Може, на той рік пощастить мені зібрати більше матеріалу...» — М. Коцюбинський; «Якби тільки пощастило Артемові з хлопцями!» —... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  4. повезти — -зу, -зеш, док. 1》 перех. Почати везти, пересувати, переміщувати якимсь транспортом кого-, що-небудь з одного місця на інше. 2》 перех. Везучи, відправити або доставити кого-, що-небудь кудись, до когось. || Поїхати разом із ким-небудь кудись. 3》 кому, неперех., безос. Пощастити, пофортунити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. повезти — 1. див. удаватися, фортунити 2. це возом Словник чужослів Павло Штепа
  6. повезти — Пове́зти́, -везу́, -зе́ш; пові́з, -везла́, -везли́; пові́зши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. повезти — ПОВЕЗТИ́, зу́, зе́ш, док. 1. кого, що. Почати везти, пересувати, переміщувати якимсь транспортом кого-, що-небудь з одного місця на інше. Усіх [рідних] одірвали від Кармеля, укинули його у візок і повезли шляхом (Марко Вовчок); – Тпру!... Словник української мови у 20 томах
  8. повезти — ПОВЕЗТИ́, зу́, зе́ш, док. 1. перех. Почати везти, пересувати, переміщувати якимсь транспортом кого-, що-небудь з одного місця на інше. Усіх [рідних] одірвали від Кармеля, укинули його у візок і повезли шляхом (Вовчок, І, 1955, 362); — Тпру!... Словник української мови в 11 томах
  9. повезти — Пове́зти́, -зу́, -зе́ш гл. Повезти. Уже була вмерла, повезли ховати. Чуб. V. 12. Словник української мови Грінченка