повз
діал. поз, поуз.
1》 присл. Не зупиняючись, не затримуючись біля кого-, чого-небудь, минаючи когось, щось. Проходити повз.
2》 прийм., з род. (рідко) і знах. в. Указує на предмет, особу, простір, не затримуючись біля яких, минаючи які, хто-небудь проходить, пробігає, щось проїжджає тощо.
3》 прийм., з род. (рідко) і знах. в. Указує на предмет, особу, простір, недалеко від яких, біля яких щось відбувається або хто-, що-небудь перебуває.
|| із знах. в. Указує на предмет, простір, уздовж яких спрямована дія.
4》 прийм., з род. (рідко) і знах. в. Указує на особу, предмет, у які не вцілює хтось, не попадає щось.
5》 прийм., із знах. в. У поєднанні з ім. рік, день, година і т. ін. указує на безперервність, повторюваність дії.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повз — повз прийменник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- повз — прий., МИМО, ПОПРИ. Словник синонімів Караванського
- повз — Повз, присл.; повз кого, що; прийм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- повз — ПОВЗ, діал. ПОЗ, ПО́УЗ. 1. присл. Не зупиняючись, не затримуючись біля кого-, чого-небудь, минаючи когось, щось. Та проїхав козак поуз І оком не глянув (І. Манжура). 2. прийм., з род. (рідко) і знах. Словник української мови у 20 томах
- повз — ПОВЗ прийм. і присл., МИ́МО, СТОРОНО́Ю тільки присл., ПРОЗ розм., ПОПРО́З розм., ПО́УЗ (ПОЗ) діал. Тихо в серці, і жаль мені світу, і дня мені жаль, Ніби марно пройшов я, співаючи, горами й долом, Повз веселі гаї, мимо темних, як тучі, проваль (М. Словник синонімів української мови
- повз — ПОВЗ, діал. ПОЗ, ПО́УЗ. 1. присл. Не зупиняючись, не затримуючись біля кого-, чого-небудь, минаючи когось, щось. Та проїхав козак поуз І оком не глянув (Манж., Тв., 1955, 109). ◊ Прохо́дити (пройти́) повз — не помічати, не надавати важливого значення. Словник української мови в 11 томах
- повз — Повз нар. Мимо. Що повз мій двір, ворітечка голубка летіла. Мет. Словник української мови Грінченка