повискування

пови́скування

-я, с.

Дія за знач. повискувати і звуки, утворювані цією дією.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повискування — пови́скування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. повискування — ПОВИ́СКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. пови́скувати і звуки, утворювані цією дією. Перші дві-три хвилини пси весело борюкалися. Радіорупор передавав їх повискування (О. Донченко); На подвір'ї, на просторім артільнім обійсті, – передзвін ковадла, голосне до зойку повискування циркулярки (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. повискування — ПОВИ́СКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. пови́скувати і звуки, утворювані цією дією. Перші дві-три хвилини пси весело борюкалися. Радіорупор передавав їх повискування (Донч. Словник української мови в 11 томах