повойник
пово́йник
-а, ч.
Старовинний російський головний убір заміжніх жінок.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повойник — пово́йник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- повойник — ПОВО́ЙНИК, а, ч. Старовинний російський головний убір, перев. заміжніх селянок, у вигляді пов'язки, яку надівали під платок. Анна підбивала під голубий повойник легке, неслухняне .. волосся (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
- повойник — ПОВО́ЙНИК, а, ч. Старовинний російський головний убір, перев. заміжніх селянок, у вигляді пов’язки, яку надівали під платок. Анна підбивала під голубий повойник легке, неслухняне.. волосся (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 297). Словник української мови в 11 томах