повторювати

повто́рювати

-юю, -юєш і повторяти, -яю, -яєш, недок., повторити, -торю, -ториш, док., перех.

1》 Говорити, писати і т. ін. знову, ще раз те саме.

|| Проказувати слідом за ким-небудь.

|| Переказувати чиїсь слова.

|| тільки недок. Часто говорити, згадувати що-небудь.

|| Відтворювати якісь звуки (про луну).

2》 Робити знову, ще раз те саме.

|| Виконувати ще раз (музичний або літературний твір, частину його).

|| Наслідувати чиї-небудь рухи, дії і т. ін.

|| Бути цілком подібним до кого-, чого-небудь, схожим на когось, щось.

3》 Відновлювати в пам'яті раніше вивчене, засвоєне.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повторювати — повто́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повторювати — (слова) казати ще раз, (з чужого язика) переказувати, (дію) робити <�виконувати> ще раз; (раз-у-раз) ТОВКМАЧИТИ, товкти, жувати, повторюватися, переливати з пустого в порожнє, співати тієї ж; (своє кредо) затягати своєї; (рухи) наслідувати... Словник синонімів Караванського
  3. повторювати — Дружити, здружувати, здружити, поздружувати, подружувати, подружити, див. дружити, репетирувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. повторювати — Повто́рювати, -рюю, -рюєш і повторя́ти, -ря́ю, -ря́єш; повтори́ти, -торю́, -то́риш, -рять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. повторювати — ПОВТО́РЮВАТИ, юю, юєш і ПОВТОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОВТОРИ́ТИ, торю́, то́риш, док., що. 1. Говорити, писати і т. ін. знову, ще раз те ж саме. Це був приємний наказ, і його не треба було повторювати двічі (О. Словник української мови у 20 томах
  6. повторювати — ГОВОРИ́ТИ (передавати словами думки, почуття тощо, повідомляти про щось), КАЗА́ТИ, ПРОМОВЛЯ́ТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ВИМОВЛЯ́ТИ, БАЛА́КАТИ, МО́ВИТИ, МОВЛЯ́ТИ заст., ПОВІДА́ТИ заст., ПРОРІКА́ТИ поет., РЕКТИ́ заст., поет., БА́ЯТИ фольк., ДЕ́ЙКАТИ діал. Словник синонімів української мови
  7. повторювати — ПОВТО́РЮВАТИ, юю, юєш і ПОВТОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОВТОРИ́ТИ, торю́, то́риш, док., перех. 1. Говорити, писати і т. ін. знову, ще раз те ж саме. Це був приємний наказ, і його не треба було повторювати двічі (Ів. Словник української мови в 11 томах