повіддавати
повіддава́ти
-аю, -аєш, док., перех.
1》 Повернути назад, віддати все чи багато чого-небудь (що було взяте, позичене і т. ін.).
2》 Передати, вручити кому-небудь усе чи багато чогось.
3》 Дати кому-небудь для користування, у власність усе чи багато чогось; відмовитися від усіх чи багатьох своїх речей, належного майна і т. ін. на чиюсь користь.
4》 Дати все чи багато чого-небудь кудись, кому-небудь із певною метою. Повіддавати взуття в ремонт.
|| Відправити всіх чи багатьох куди-небудь із певною метою (в науку, найми, військо і т. ін.).
5》 за кого і без додатка. Видати заміж усіх чи багатьох.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повіддавати — повіддава́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повіддавати — Повіддава́ти, -ддаю́, -ддає́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- повіддавати — ПОВІДДАВА́ТИ, аю́, ає́ш, док., кого, що. 1. Повернути назад, віддати все або багато чого-небудь (що було взяте, позичене і т. ін.). – Порозпускайте нас, – репетувала на весь майдан, – повіддавайте нам наших коней та хомути! (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- повіддавати — ПОВІДДАВА́ТИ, аю́, ає́ш, док., перех. 1. Повернути назад, віддати все або багато чого-небудь (що було взяте, позичене і т. ін.). 2. Передати, вручити кому-небудь усе або багато чогось. Словник української мови в 11 томах
- повіддавати — Повіддавати, -даю, -єш гл. Отдать (во множествѣ). Словник української мови Грінченка