1. Великий тлумачний словник сучасної мови

повійнути

повійну́ти

-не і повінути, -іне, док.

1》 Однокр. до повівати.

2》 Почати віяти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повійнути — повійну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повійнути — ПОВІЙНУ́ТИ, не́ і ПОВІ́НУ́ТИ, і́не́, док. 1. Однокр. до повіва́ти. Аж ось повійнув вітрець, димок шарпнувся в інший бік (О. Донченко); – А врода – то цвіт на дереві; вітер повіне та й цвіт той осиплеться (С. Словник української мови у 20 томах
  3. повійнути — ВІ́ЯТИ (про повітря — рухатися), ПОВІВА́ТИ, ДУ́ТИ, ПОДУВА́ТИ, ПОДИХА́ТИ, ПОДИ́ХУВАТИ, ДИ́ХАТИ, ПРОВІВА́ТИ, ПРОВІ́ЮВАТИ, ПРОДУВА́ТИ, ПРОДИМА́ТИ, ДМУ́ХАТИ, ЗАВІВА́ТИ, ЗАДУВА́ТИ, ЗАДИМА́ТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПОТЯГА́ТИ (ПОТЯ́ГУВАТИ), ВІ́ЯТИСЯ рідше... Словник синонімів української мови
  4. повійнути — ПОВІЙНУ́ТИ, не́ і ПОВІ́НУ́ТИ, і́не́, док. 1. Однокр. до повіва́ти. Аж ось повійнув вітрець, димок шарпнувся в інший бік (Донч., IV, 1957, 69); — А врода — то цвіт на дереві; вітер повіне та й цвіт той осиплеться (Вас. Словник української мови в 11 томах
  5. повійнути — Повійнути, -ну, -неш гл. Повѣять. Повійне вітер. Зміев. у. Словник української мови Грінченка