поганство

пога́нство

-а, с., заст.

1》 Язичество.

2》 збірн. Язичники.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поганство — пога́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. поганство — Пога́нство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. поганство — ПОГА́НСТВО, а, с., заст. 1. Язичництво. [Органіст:] Вона [скульптура] вже в християнськім світі, коли не завертає до поганства, то тільки бавить (Леся Українка); В народному оповіданні [про св. Словник української мови у 20 томах
  4. поганство — ПОГАНСТВО див. язичництво Філософський енциклопедичний словник
  5. поганство — ПОГА́НСТВО, а, с., заст. 1. Язичество. [Органіст:] Вона [скульптура] вже в християнськім світі, коли не завертає до поганства, то тільки бавить (Л. Укр., III, 1952, 98); В народному оповіданні [про св. Словник української мови в 11 томах
  6. поганство — Поганство, -ва с. 1) Язычество. Гн. І. 157. Передмуррє древнє християнства, що стоїть з мечем на чаті супроти поганства. К. Дз. 123. 2) соб. Язычники. Боронити... христіянів од поганства. Гн. І. 64. Словник української мови Грінченка