1. Великий тлумачний словник сучасної мови

поганський

пога́нський

-а, -е.

1》 Прикм. до поганин 1).

|| Належний поганину, поганам; який є у поган; власт. поганам. Поганська зброя.

2》 Стос. до часів поганства; пов'язаний з цими часами.

3》 етн. Який знається, має зв'язок із нечистою силою; нечистий.

|| Лихий, ненависний, проклятий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поганський — пога́нський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. поганський — Нехристиянський, басурменський; ЕТН. відьомський, диявольський; (ворог) ПОЕТ. лихий, ненависний, проклятий. Словник синонімів Караванського
  3. поганський — Пога́нський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. поганський — ПОГА́НСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до пога́ни́н 1. Ой, у п'ятницю святую, У раннюю досвітню годину, Та як наші вставали, Поганське військо половецьке потопцем [потоптом] топтали (Панас Мирний); Наступив [Святослав] на землю половчанську... Словник української мови у 20 томах
  5. поганський — НЕЧИ́СТИЙ (за релігійними уявленнями — пов'язаний з надприродними ворожими людині силами, злим духом і т. ін.), ПОГА́НИЙ, ПОГА́НСЬКИЙ, НЕПЕ́ВНИЙ заст. (який знається з нечистою силою). Словник синонімів української мови
  6. поганський — ПОГА́НСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до пога́ни́н 1. Ой, у п’ятницю святую, У раннюю досвітню годину, Та як наші вставали, Поганське військо половецьке потопцем [потоптом] топтали (Мирний, V, 1955, 264); Наступив [Святослав] на землю половчанську... Словник української мови в 11 томах
  7. поганський — Поганський, -а, -е Языческій. Поганське божество. Левиц. І. Світ. 9. Гей ви, жидове, поганські синове! Нащо то ви великий бунт, тревоги зривали? ЗОЮР. І. 225. Зачали збиткувати над христіянами поганські народи. Гн. І. 182. Словник української мови Грінченка