погидувати

погидува́ти

-ую, -уєш.

Док. до гидувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погидувати — погидува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. погидувати — ПОГИДУВА́ТИ, у́ю, у́єш. Док. до гидува́ти. – Вони такі, що як глянуть на її [Солохи] вид, то погидують і їсти (Панас Мирний); Опанували [матір] гордощі за сина. Інженер, вчена людина.., і навіть... городянка не погидувала її ставним юнаком (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  3. погидувати — ПОГИДУВА́ТИ, у́ю, у́єш. Док. до гидува́ти. — Вони такі, що як глянуть на її [Солохи] вид, то погидують і їсти (Мирний, І, 1954, 64); Опанували [матір] гордощі за сина. Інженер, вчена людина.., і навіть… городянка не погидувала її ставним юнаком (Ле, Міжгір’я, 1953, 94). Словник української мови в 11 томах
  4. погидувати — Погидувати, -ду́ю, -єш гл. Побрезгать. Шли мене погидуєш, люби мою сучку. Чуб. V. 1113. Словник української мови Грінченка