поглянути
погля́нути
-ну, -неш, док.
1》 Спрямувати, скерувати погляд, зір кудись, на кого-, що-небудь.
2》 Особисто простежити за ким-, чим-небудь; самому побачити щось.
3》 Оглянути, розглянути кого-, що-небудь із метою ознайомлення.
Як [я] погляну; Як поглянути, вставн. речення — з першого враження.
4》 перен. Звернути увагу на кого-, що-небудь.
|| Звернутися думками до кого-, чого-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поглянути — погля́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поглянути — Погля́нути, -гля́ну, -гля́неш; погля́нь, погля́ньмо, -гля́ньте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поглянути — ПОГЛЯ́НУТИ, ну, неш, док. 1. Спрямувати, скерувати погляд, зір кудись, на кого-, що-небудь. Поглянула [Хима] навкруги – нема живої душі, тільки шумить кучерява верба (Марко Вовчок); Княгиня Ольга подивилась на мужів і бояр... Словник української мови у 20 томах
- поглянути — ГЛЯ́НУТИ, ПОГЛЯ́НУТИ, ПОДИВИ́ТИСЯ, ЗИ́РКНУТИ, СПОГЛЯ́НУТИ рідше, ЗГЛЯ́НУТИ рідше, ЗИРНУ́ТИ рідше, ЛУ́ПНУТИ фам., ГЛИ́ПНУТИ діал., ПОГЛИ́ПНУТИ діал.; БЛИ́МНУТИ, БЛИ́СНУТИ, ЗБЛИ́СНУТИ, БЛИ́КНУТИ (перев. зі сл. очима, оком, поглядом). Гляньте, хлопці!... Словник синонімів української мови
- поглянути — ПОГЛЯ́НУТИ, ну, неш, док. 1. Спрямувати, скерувати погляд, зір кудись, на кого-, що-небудь. Поглянула [Хима] навкруги — нема живої душі, тільки шумить кучерява верба (Вовчок, І, 1955, 52); Княгиня Ольга подивилась на мужів і бояр... Словник української мови в 11 томах
- поглянути — Поглянути, -ну, -неш гл. Взглянуть. І багата, і хороша, хто погляне — ахне. Чуб. V. 37. Погляну я у віконце. Чуб. V. 649. Словник української мови Грінченка