1. Великий тлумачний словник сучасної мови

погоджувати

пого́джувати

-ую, -уєш, недок., погодити, -джу, -диш, док., перех.

1》 Одержувати чиє-небудь схвалення, згоду на щось; узгоджувати.

|| Обговорюючи що-небудь, приходити до єдиної думки.

2》 Приводити у відповідність із чим-небудь, установлювати потрібне співвідношення; координувати. Погодити грошові надходження з витратами.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погоджувати — пого́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. погоджувати — Узгоджувати, координувати, г. узгіднювати. Словник синонімів Караванського
  3. погоджувати — Пого́джувати, -джую, -джуєш; погоди́ти, -годжу́, -го́диш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. погоджувати — ПОГО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОГО́ДИТИ, джу, диш, док. 1. Одержувати чиє-небудь схвалення, згоду на щось; узгоджувати. – Дозвольте, а з ким ви цей лозунг погодили, Іване Володимировичу? – спитав Мічуріна Рябов (О. Словник української мови у 20 томах
  5. погоджувати — ДОМО́ВИТИСЯ з ким (у попередніх розмовах, переговорах досягти певної згоди, вирішити щось), УМО́ВИТИСЯ (ВМО́ВИТИСЯ), ЗМО́ВИТИСЯ, ДОМО́ВИТИ кого, що, ДОГОВОРИ́ТИСЯ, ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОГО́ДИТИСЯ, ЗГО́ДИТИСЯ рідше, ЗЛА́ДИТИСЯ розм., ПОЛАДНА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. погоджувати — ПОГО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОГО́ДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Одержувати чиє-небудь схвалення, згоду на щось; узгоджувати. — Дозвольте, а з ким ви цей лозунг погодили, Іване Володимировичу? — спитав Мічуріна Рябов (Довж. Словник української мови в 11 томах