погорблений
пого́рблений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до погорбити і погорбитися.
2》 у знач. прикм. Те саме, що згорблений 2).
|| Укритий горбами.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- погорблений — пого́рблений прикметник Орфографічний словник української мови
- погорблений — ПОГО́РБЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до пого́рбити і пого́рбитися. Дивно було чути сміх оцих напівбосих, погорблених холодом людей (О. Гончар); Всі шанобливо розступилися, даючи дорогу старезному, аж погорбленому, але ще дебелому дідові (Яків Баш). Словник української мови у 20 томах
- погорблений — ПОГО́РБЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до пого́рбити і пого́рбитися. Дивно було чути сміх оцих напівбосих, погорблених холодом людей (Гончар, II, 1959, 425); Всі шанобливо розступилися, даючи дорогу старезному, аж погорбленому... Словник української мови в 11 томах