1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пограниччя

пограни́ччя

-я, с., заст.

Місцевість біля кордону.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пограниччя — Пограни́ччя, -ччя, -ччю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. пограниччя — ПОГРАНИ́ЧЧЯ, я, с. Місцевість біля кордону. Територія сучасної Волинської області – це пограниччя двох східнослов'янських народів – українців і білорусів, межа східних і західних слов'ян, що, безумовно, відображається на лексичному складі мови цього реґіону (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. пограниччя — ПОГРАНИ́ЧЧЯ, я, с. Місцевість біля кордону. Словник української мови в 11 томах