погупотіти

погупоті́ти

-очу, -отиш, док., розм.

Підсил. до погупати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погупотіти — погупоті́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. погупотіти — ПОГУПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., розм. Підсил. до погу́пати. – Бігом... арш [марш]! Це вони [курсанти] одразу виконують. Важко підняли ноги, побігли, погупотіли (О. Словник української мови у 20 томах
  3. погупотіти — ПОГУПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., розм. Підсил. до погупати. — Бігом... арш! Це вони [курсанти] одразу виконують. Важко підняли ноги, побігли, погупотіли (Олесь Гончар, Людина.. Словник української мови в 11 томах