1. Великий тлумачний словник сучасної мови

погуркувати

погу́ркувати

-ую, -уєш, недок.

Гуркати не дуже сильно або час від часу.

|| безос.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погуркувати — погу́ркувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. погуркувати — див. гриміти Словник синонімів Вусика
  3. погуркувати — ПОГУ́РКУВАТИ, ую, уєш, недок. Гуркати не дуже сильно або час від часу. На вузькоколійці погуркував електровоз, тягнучи довгий ланцюг вагончиків (С. Чорнобривець); // безос. Словник української мови у 20 томах
  4. погуркувати — ПОГУ́РКУВАТИ, ую, уєш, недок. Гуркати не дуже сильно або час від часу. На вузькоколійці погуркував електровоз, тягнучи довгий ланцюг вагончиків (Чорн., Красиві люди, 1961, 35); // безос. Словник української мови в 11 томах