1. Великий тлумачний словник сучасної мови

подавити

подави́ти

-давлю, -давиш; мн. подавлять; док., перех.

1》 Навалюючись вагою, позбавити життя, знищити всіх чи багатьох.

|| Роздушити все чи багато чого-небудь.

2》 Давити якийсь час.

3》 перен. Пересилити в собі, подолати (почуття, відчуття і т. ін.); не дати виявитися; приглушити. Подавити нервове збудження.

4》 Знищити що-небудь, припинити силою ворожі дії.

5》 перен., розм. Поморозити, заморозити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подавити — подави́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. подавити — ПОДАВИ́ТИ див. подавля́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. подавити — НАКРИ́ТИ (влучивши в ціль вогнем, бомбовим ударом, зруйнувати, пошкодити, знищити її); УРА́ЗИ́ТИ (ВРА́ЗИ́ТИ), ПОРАЗИ́ТИ рідше (перев. із сл. ціль); ПОДАВИ́ТИ (знищити діючу вогневу точку). — Недок.: накрива́ти, уража́ти (вража́ти), поража́ти, подавля́ти. Словник синонімів української мови
  4. подавити — ПОДАВИ́ТИ, давлю́, да́виш; мн. пода́влять; док., перех. 1. Навалюючись вагою, позбавити життя, знищити всіх або багатьох. [Микола:] Хати такі були, що якби не веліли порозламовати [порозламувати]... Словник української мови в 11 томах
  5. подавити — Подавити, -влю, -виш гл. Передавить. Я вмиг його одправлю к бісу і вас подавимо як мух. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка