подаяння

подая́ння

-я, с.

1》 Пожертвування жебракові, біднякові; милостиня.

2》 Внесок на користь якоїсь особи або установи (звичайно з благодійною метою).

3》 Те саме, що подачка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подаяння — подая́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. подаяння — ПОДАЯ́ННЯ, я, с. 1. Пожертвування жебракові, біднякові; милостиня. Тяжче заробити хліб, аніж випросити, але несеш подаяння за плечима, немов камінне жорно. Випрошує ці кусні Чайчиха зі сльозами і їсть зі сльозами (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  3. подаяння — МИ́ЛОСТИНЯ (пожертвування жебракові, біднякові), ПОДАЯ́ННЯ, МИ́ЛОСТИНА заст., ПРОСТИ́БІ (ПРОСТИ́БІГ) діал. — Я старець Божий, ясновельможний князю! Прошу милостині, Христа ради (І. Словник синонімів української мови
  4. подаяння — ПОДАЯ́ННЯ, я, с. 1. Пожертвування жебракові, біднякові; милостиня. Тяжче заробити хліб, аніж випросити, але несеш подаяння за плечима, немов камінне жорно. Випрошує ці кусні Чайчиха зі сльозами і їсть зі сльозами (Стельмах, І, 1962, 290). Словник української мови в 11 томах