подвижниця
подви́жниця
-і.
Жін. до подвижник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подвижниця — подви́жниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- подвижниця — ПОДВИ́ЖНИЦЯ, і, ж. Жін. до подви́жник. Того дня він вибігав мало не все місто й околиці, готуючи репортаж про таких, як Варвара Гнатівна, що прали матросам сорочки, варили пораненим зелений борщ .. Виявилося й справді, що Варвара не була одинокою подвижницею (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
- подвижниця — ПОДВИ́ЖНИЦЯ, і, ж. Жін. до подви́жник. Того дня він вибігав мало не все місто й околиці, готуючи репортаж про таких, як Варвара Гнатівна, що прали матросам сорочки, варили пораненим зелений борщ.. Виявилося й справді, що Варвара не була одинокою подвижницею (Кучер, Голод, 1961, 154). Словник української мови в 11 томах