подвижниця

Значення в інших словниках

1. подвижниця — подви́жниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. подвижниця — -і. Жін. до подвижник. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. подвижниця — ПОДВИ́ЖНИЦЯ, і, ж. Жін. до подви́жник. Того дня він вибігав мало не все місто й околиці, готуючи репортаж про таких, як Варвара Гнатівна, що прали матросам сорочки, варили пораненим зелений борщ.. Виявилося й справді, що Варвара не була одинокою подвижницею (Кучер, Голод, 1961, 154). Словник української мови в 11 томах