1. Великий тлумачний словник сучасної мови

подибувати

поди́бувати

-ую, -уєш, недок., подибати, подибаю, подибаєш і подиблю, подиблеш; мн. подибають і подиблять; док., перех., розм.

1》 Помічати, бачити в комусь, чомусь що-небудь.

|| Виявляти під час читання, внаслідок дослідження і т. ін.

2》 Зустрічати кого-, що-небудь у житті, роботі і т. ін.

3》 Натрапляти на кого-, що-небудь на своєму шляху, десь, у якомусь місці.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подибувати — поди́бувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. подибувати — (що) знаходити, виявляти, натрапляти <�натикатися, сов. наштовхуватися> на; (кого) зустрічати. Словник синонімів Караванського
  3. подибувати — Поди́бувати, -ди́бую, -ди́буєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. подибувати — ПОДИ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОДИ́БАТИ, поди́баю, поди́баєш і поди́блю, поди́блеш; мн. поди́бають і поди́блять; док., що, розм. 1. Помічати, бачити в комусь, чомусь що-небудь. Словник української мови у 20 томах
  5. подибувати — ЗУСТРІ́НУТИ кого (ідучи чи пройшовши куди-небудь, зійтися з кимось, помітити когось), ЗУСТРІ́ТИ, ЗУСТРІ́НУТИСЯ з ким, ЗУСТРІ́ТИСЯ з ким, ПОБА́ЧИТИ, ПОБА́ЧИТИСЯ з ким, СТРІ́НУТИ розм., СТРІ́ТИ розм., СТРІ́НУТИСЯ з ким, розм., СТРІ́ТИСЯ з ким, розм. Словник синонімів української мови
  6. подибувати — ПОДИ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОДИ́БАТИ, поди́баю, поди́баєш і поди́блю, поди́блеш; мн. поди́бають і поди́блять; док., перех., розм. 1. Помічати, бачити в комусь, чомусь що-небудь. Словник української мови в 11 томах