1. Великий тлумачний словник сучасної мови

поділити

поділи́ти

див. поділяти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поділити — поділи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поділити — ПОДІЛИ́ТИ див. поділя́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. поділити — не поділи́ли чого. Не дійшли згоди; посварилися. Дві молодички гарненько цокотять, а тут дітвора змагається — чогось не поділили (Марко Вовчок); — Чого ви такий злий на всіх, Мино Омельковичу? — раптом звертається вона (Надька) до нього. Фразеологічний словник української мови
  4. поділити — ДІЛИ́ТИ (на частини), ПОДІЛЯ́ТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідше), ЧЛЕНУВА́ТИ, РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, РОЗТИНА́ТИ, РОЗБИВА́ТИ, ПАЮВА́ТИ розм., ШМАТУВА́ТИ розм., РОЗШМАТО́ВУВАТИ розм., ПАРЦЕЛЮВА́ТИ ек.; РОЗДВО́ЮВАТИ, ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. поділити — Поділи́ти, -ділю́, -ді́лиш, -лять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. поділити — ПОДІЛИ́ТИ див. поділя́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. поділити — Поділити, -ся см. поділяти, -ся. Словник української мови Грінченка