подітися

поді́тися

-інуся, -інешся; наказ. сп. подінься; док.

Те саме, що дітися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подітися — поді́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. подітися — [поуд’ітиес'а] -д'інус'а, -д'інеис':а, -д'інеиц':а, -д'інуц':а; нак. -д'ін'с'а, -д'ін'теис'а Орфоепічний словник української мови
  3. подітися — ПОДІ́ТИСЯ див. поді́нутися. Словник української мови у 20 томах
  4. подітися — де (куди́) діва́тися / ді́тися (поді́тися), зі сл. не зна́ти. Чим зайнятися, щоб уникнути нудьги, апатії, почуття самотності і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  5. подітися — ЗНИКА́ТИ (переставати існувати, бути в наявності), ЩЕЗА́ТИ, ПРОПАДА́ТИ, ДІВА́ТИСЯ, ГИ́НУТИ, ПОГИБА́ТИ, ЗАПОДІВА́ТИСЯ розм., ЧЕ́ЗНУТИ розм., ЗБУВА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  6. подітися — Поді́тися, -ді́нуся, -нешся, -неться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. подітися — ПОДІ́ТИСЯ, і́нуся, і́нешся; наказ. сп. поді́нься; док. Те саме, що ді́тися. В селі не бачили й не чули, Де вона [княжна] поділась (Шевч., II, 1963, 34); Якось глянула [Хима] в чисту воду, та й не пізнала самої себе.. — Чи се я?... Словник української мови в 11 томах
  8. подітися — Подітися, -дінуся, -нешся гл. Дѣваться, исчезнуть. Ой де пішла, де поділася Марусина мати. Мет. 207. Десь ся подів рум'янець з мого личенька? Чуб. V. 138. Де Христос подівся? — На небо знявся. Чуб. III. 350. Словник української мови Грінченка