пожбурений
пожбу́рений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до пожбурити.
|| пожбурено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пожбурений — пожбу́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- пожбурений — ПОЖБУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пожбу́рити; // пожбу́рено, безос. пред. Його [діда] знову було пожбурено на підлогу, і Лесь топтався зверху (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
- пожбурений — ПОЖБУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пожбу́рити; // пожбу́рено, безос. присудк. сл. Його [діда] знову було пожбурено на підлогу, і Лесь топтався зверху (Ю. Янов., І, 1954, 116). Словник української мови в 11 томах