1. Словник української мови в 11 томах

пожбурений

ПОЖБУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пожбу́рити;

// пожбу́рено, безос. присудк. сл.

Його [діда] знову було пожбурено на підлогу, і Лесь топтався зверху (Ю. Янов., І, 1954, 116).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пожбурений — пожбу́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. пожбурений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пожбурити. || пожбурено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пожбурений — ПОЖБУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пожбу́рити; // пожбу́рено, безос. пред. Його [діда] знову було пожбурено на підлогу, і Лесь топтався зверху (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах