позамикати
позамика́ти
-аю, -аєш і рідко позамикувати, -ую, -уєш, док., перех.
1》 Замкнути, зачинити на замок, ключ, засув і т. ін. все чи багато чого-небудь.
2》 Зачинити в приміщенні, замкнувши всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позамикати — позамика́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- позамикати — ПОЗАМИКА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ПОЗАМИ́КУВАТИ, ую, уєш, док. 1. що. Замкнути, зачинити на замок, ключ, засув і т. ін. все або багато чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
- позамикати — ПОЗАМИКА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ПОЗАМИ́КУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Замкнути, зачинити на замок, ключ, засув і т. ін. все або багато чого-небудь. Словник української мови в 11 томах
- позамикати — Позамика́ти, -ка́ю, -єш гл. 1) Запереть (во множествѣ). Позамикали і церкву, і цвинтарь, і зійшли на кладвище. Кв. Як у церквах та в коморах замки замикаються, так щоб нашим ворогам зуби і губи позамикало. Драг. 38. 2) Заключить, запереть (многихъ). Словник української мови Грінченка