позгонити
позго́нити
див. позганяти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позгонити — позго́нити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- позгонити — ПОЗГО́НИТИ див. позганя́ти. Словник української мови у 20 томах
- позгонити — ПОЗГО́НИТИ див. позганя́ти. Словник української мови в 11 томах
- позгонити — Позго́нити, -ню, -ниш гл. 1) Согнать съ мѣста (многихъ); согнать въ одно мѣсто. Уже й овець позгонили. Мир. ХРВ. 39. 2) Взогнать (многихъ). Позгонив воли на гору. Словник української мови Грінченка