поземельний

поземе́льний

-а, -е.

Стос. до володіння і користування землею.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поземельний — поземе́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. поземельний — ПОЗЕМЕ́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до володіння і користування землею. Окремі сім'ї, зв'язані між собою не родинними відносинами, а спільною територією, утворили поземельну общину, яка називалась у східних слов'ян “верв” (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. поземельний — ПОЗЕМЕ́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до володіння і користування землею. Окремі сім’ї, зв’язані між собою не родинними відносинами, а спільною територією, утворили поземельну общину, яка називалась у східних слов’ян «верв» (Іст. Словник української мови в 11 томах