позначати
познача́ти
-аю, -аєш і рідко позначувати, -ую, -уєш, недок., позначити, -ачу, -ачиш, док., перех.
1》 Значити, мітити що-небудь якимсь чином.
|| Показувати на кого-, що-небудь.
|| Називати, вказувати що-небудь. Позначати індекс поштового відділення.
|| Давати чому-небудь якесь умовне вираження. Позначити невідоме іксом.
|| рідко. Заздалегідь призначати що-небудь.
|| перен. Наділяти якими-небудь відмітними ознаками, рисами і т. ін.
|| перен., рідко. Намічати, робити відомим.
2》 Указувати на розташування, місцезнаходження чого-небудь.
|| Служити знаком, який вирізняє що-небудь.
|| перен. Означати, засвідчувати що-небудь; знаменувати.
3》 Робити доступним зорові, помітним, видимим.
4》 Служити відмітною, характерною ознакою, бути відмітною, характерною особливістю кого-, чого-небудь.
Значення в інших словниках
- позначати — познача́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- позначати — Значити, мітити, зазначати; пор. КАРБУВАТИ. Словник синонімів Караванського
- позначати — ПОЗНАЧА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ПОЗНА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОЗНА́ЧИ́ТИ, а́чу́, а́чи́ш, док., що, рідше кого. 1. Значи́ти, мітити що-небудь якимсь чином. Сапери групами снують по всій висоті .. з довгими міношукачами в руках. Словник української мови у 20 томах
- позначати — ВІДЗНАЧА́ТИ (виділяти що-небудь якоюсь позначкою), ПОЗНАЧА́ТИ, ВІДМІЧА́ТИ, ПОМІЧА́ТИ, ВІДЗНА́ЧУВАТИ рідше, ПОЗНА́ЧУВАТИ рідше, ВІДМІ́ЧУВАТИ рідше. — Док.: відзна́чи́ти, позна́чи́ти, відмі́тити, помі́тити. Словник синонімів української мови
- позначати — ПОЗНАЧА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ПОЗНА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок; ПОЗНА́ЧИ́ТИ, а́чу́, а́чи́ш, док., перех. 1. Значи́ти, мітити що-небудь якимсь чином. Сапери групами снують по всій висоті.. з довгими міношукачами в руках. Словник української мови в 11 томах