1. Великий тлумачний словник сучасної мови

позсаджувати

позса́джувати

-ую, -уєш, док., перех.

1》 з чого і без додатка. Зсадити вниз, зняти з чогось високого всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь.

2》 на що і без додатка. Піднявши, помістити десь, на чомусь високому всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь; попідсаджувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позсаджувати — позса́джувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позсаджувати — ПОЗСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, док., кого. 1. з чого і без дод. Зсадити вниз, зняти з чогось високого всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь. Поки розпрягли коней, Косач допоміг зійти дружині, позсаджував дітей і повів усіх до квартири (М. Олійник). Словник української мови у 20 томах
  3. позсаджувати — ПОЗСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. з чого і без додатка. Зсадити вниз, зняти з чогось високого всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь. Поки розпрягли коней, Косач допоміг зійти дружині, позсаджував дітей і повів усіх до квартири (М. Ол. Словник української мови в 11 томах
  4. позсаджувати — Позсаджувати, -джую, -єш гл. То-же, что и зсадити, но во множествѣ. Узяв та й позсаджував дітей на віз. О. 1861. V. 71. Словник української мови Грінченка